Великий тлумачний словник сучасної мови

призвичаїти

призвича́їти

див. призвичаювати.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. призвичаїти — призвича́їти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. призвичаїти — ПРИЗВИЧА́ЇТИ див. призвича́ювати.  Словник української мови у 20 томах
  3. призвичаїти — ПРИВЧИ́ТИ (ПРИУЧИ́ТИ) (змусити звикнути до чого-небудь; виробити у когось певний навик), ПРИЗВИЧА́ЇТИ, ПРИЗВИ́ЧИТИ рідше, НАТРЕНУВА́ТИ, ОБТЕ́РТИ (ОБІТЕ́РТИ) розм., ПРИНАТУ́РИТИ діал.; ПРИОХО́ТИТИ (виробити бажання, охоту робити щось). — Недок.  Словник синонімів української мови
  4. призвичаїти — Призвича́їти, -ча́ю, -ча́їш, -ча́ять  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. призвичаїти — ПРИЗВИЧА́ЇТИ див. призвича́ювати.  Словник української мови в 11 томах
  6. призвичаїти — Призвичаїти, -ся см. призвичаювати, -ся.  Словник української мови Грінченка