признавати
признава́ти
-аю, -аєш, недок., признати, -аю, -аєш, док., перех., розм.
1》 Вважаючи правдивим, справедливим що-небудь, погоджуватися з чимсь, стверджувати що-небудь; визнавати.
|| Усвідомлювати справедливість чого-небудь.
|| Допускати можливість існування чого-небудь.
|| Встановлювати наявність певної хвороби, визначати діагноз.
|| Вважати дійсним, законним що-небудь.
|| за ким, кому. Затверджувати в законному порядку, закріплювати що-небудь.
2》 Вважати кого-, що-небудь вартим уваги, поважати, цінувати когось, щось.
|| Рахуватися з ким-, чим-небудь.
|| Вважати потрібним, необхідним що-небудь; дотримуватися чогось.
|| Вважати прийнятним що-небудь.
3》 Розцінювати кого-, що-небудь якось, вважати кого-небудь кимсь.
|| у сполуч. зі сл. себе. Відверто називатися таким, який є або яким хоче бути.
|| Сприймати кого-, що-небудь за когось іншого, щось інше.
4》 кого. Те саме, що упізнавати.
|| Виявляти себе знайомим з ким-небудь.
|| Вважати своїм, визнавати за свого.
Великий тлумачний словник сучасної української мови