признаватися
признава́тися
-аюся, -аєшся, недок., признатися, -аюся, -аєшся, док.
1》 Говорити правду про себе.
|| у чому, діал. до чого. Розкривати якусь таємницю.
|| Говорити правду про що-небудь.
|| Говорити що-небудь відверто.
2》 кому. Освідчуватися в коханні.
3》 Визнавати правдивість чого-небудь, погоджуватися з чимсь.
|| у сполуч. із запереч. не. Не хотіти усвідомлювати реальність чого-небудь.
4》 до кого і без додатка, розм. Виявляти себе знайомим із кимсь.
|| Звертатися, обзиватися до кого-небудь.
|| Впізнавати в комусь кого-небудь.
|| Виявляти свою прихильність до кого-небудь, не цуратися когось.
|| Звикнувши до кого-небудь, впізнавати, слухатися (про тварину).
Великий тлумачний словник сучасної української мови