прикурювати
прику́рювати
-юю, -юєш, недок., прикурити, -курю, -куриш, док., перех. і без додатка.
Розпалювати цигарку, люльку і т. ін.
Давати прикурити кому фам. — дошкульно провчати кого-небудь за щось.
Великий тлумачний словник сучасної української мови