прикурювати

прику́рювати

дієслово недоконаного виду

Значення в інших словниках

1. прикурювати — -юю, -юєш, недок., прикурити, -курю, -куриш, док., перех. і без додатка. Розпалювати цигарку, люльку і т. ін. Давати прикурити кому фам. — дошкульно провчати кого-небудь за щось.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. прикурювати — ПРИКУ́РЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПРИКУРИ́ТИ, курю́, ку́риш, док., що і без дод. Розпалювати цигарку, люльку і т. ін. Вартовий ще раз свиснув .. і почав прикурювати люльку (Мирослав Ірчан); Дідок прикурює од його цигарки (А.  Словник української мови у 20 томах
3. прикурювати — ПРИПА́ЛЮВАТИ (прикладаючи щось до вогню чи жару, змушувати загорітися), ПРИСВІ́ЧУВАТИ розм.; ПРИКУ́РЮВАТИ (люльку, цигарку тощо). — Док.: припали́ти, присвіти́ти, прикури́ти.  Словник синонімів української мови
4. прикурювати — ПРИКУ́РЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПРИКУРИ́ТИ, курю́, ку́риш, док., перех. і без додатка. Розпалювати цигарку, люльку і т. ін. Вартовий ще раз свиснув..  Словник української мови в 11 томах