1. Орфографічний словник української мови

прикурювати

прику́рювати

дієслово недоконаного виду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прикурювати — -юю, -юєш, недок., прикурити, -курю, -куриш, док., перех. і без додатка. Розпалювати цигарку, люльку і т. ін. Давати прикурити кому фам. — дошкульно провчати кого-небудь за щось. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. прикурювати — ПРИКУ́РЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПРИКУРИ́ТИ, курю́, ку́риш, док., що і без дод. Розпалювати цигарку, люльку і т. ін. Вартовий ще раз свиснув .. і почав прикурювати люльку (Мирослав Ірчан); Дідок прикурює од його цигарки (А. Словник української мови у 20 томах
  3. прикурювати — ПРИПА́ЛЮВАТИ (прикладаючи щось до вогню чи жару, змушувати загорітися), ПРИСВІ́ЧУВАТИ розм.; ПРИКУ́РЮВАТИ (люльку, цигарку тощо). — Док.: припали́ти, присвіти́ти, прикури́ти. Словник синонімів української мови
  4. прикурювати — ПРИКУ́РЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПРИКУРИ́ТИ, курю́, ку́риш, док., перех. і без додатка. Розпалювати цигарку, люльку і т. ін. Вартовий ще раз свиснув.. Словник української мови в 11 томах