приладжувати

прила́джувати

-ую, -уєш, недок., приладити, -джу, -диш, док., перех., розм.

1》 Те саме, що прилаштовувати 1-3).

2》 Те саме, що пристосовувати.

3》 Те саме, що готувати.

Значення в інших словниках

1. приладжувати — прила́джувати дієслово недоконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. приладжувати — Прилаштовувати, пристосовувати, припасовувати; (віз) готувати.  Словник синонімів Караванського
3. приладжувати — ПРИЛА́ДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРИЛА́ДИТИ, джу, диш, док., кого, що, розм. 1. Те саме, що прилашто́вувати 1–3. Кезгайло мовчки приладжує її свічку в ліхтарі (І. Кочерга); Тоня Турбай сіла в човна і стала приладжувати весла (В.  Словник української мови у 20 томах
4. приладжувати — прила́джувати готувати (ст): Як приладжуємо паштет? На паштет уживаємо передню частину дичини. Мясо дичини уживаємо свіже, може бути мариноване, але паштет буде дещо гірший (Нова хата 1926)  Лексикон львівський: поважно і на жарт
5. приладжувати — ГОТУВА́ТИ (доводити до готовності, робити придатним для вживання, використання), ПІДГОТОВЛЯ́ТИ, ПІДГОТО́ВЛЮВАТИ, ГОТО́ВИТИ, ПРИГОТОВЛЯ́ТИ, НАГОТО́ВЛЮВАТИ, НАГОТОВЛЯ́ТИ, ЛА́ГОДИТИ, ЛАДНА́ТИ, ЛАШТУВА́ТИ, НАЛАШТО́ВУВАТИ, СПОРЯДЖА́ТИ, НАЛА́ДЖУВАТИ розм.  Словник синонімів української мови
6. приладжувати — Прила́джувати, -джую, -джуєш; прила́дити, -ла́джу, -ла́диш; прила́дь, -ла́дьмо, -ла́дьте  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. приладжувати — ПРИЛА́ДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРИЛА́ДИТИ, джу, диш, док., перех., розм. 1. Те саме, що прилашто́вувати 1-3. Кезгайло мовчки приладжує її свічку в ліхтарі (Коч., П’єси, 1951, 232); Тоня Турбай сіла в човна і стала приладжувати весла (Собко, Матв.  Словник української мови в 11 томах