прима

при́ма

-и, ж.

1》 спец. Перший ступінь гами, а також основний тон тризвука.

2》 спец. Інтервал у межах одного ступеня звукоряду.

3》 Основний тон акорду.

4》 Назва різновиду окремих інструментів (напр. домра-прима).

5》 спец. Провідна партія, що виконується на одному з інструментів в інструментальному ансамблі.

|| Особа, що виконує провідну партію в ансамблі, а також інструмент, на якому вона виконується.

6》 театр. Те саме, що примадонна.

7》 фін. Перший екземпляр переказного векселя.

Значення в інших словниках

1. прима — при́ма іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. прима — Перша  Словник чужослів Павло Штепа
3. прима — (лат. prima — перша) — 1. Інтервал, утворений двома звуками одного ступеня. Позначається цифрою 1. Чиста П. — інтервал, який не має тонового значення; збільшена П. (напр., до — до-дієз) дорівнює півтону. 2. Перший ступінь від того, що заданий.  Словник-довідник музичних термінів
4. прима — ПРИ́МА, и, ж. 1. спец. Перший ступінь гами, а також основний тон тризвука. 2. спец. Інтервал у межах одного ступеня звукоряду. 3. спец.  Словник української мови у 20 томах
5. прима — (англ. prima) – перший примірник переказного векселя (тратти).  Економічний словник
6. прима — при́ма (від лат. prima – перша) 1. Інтервал між звуками одного й того самого ступеня. 2. Основний тон акорду. 3. Провідна партія ансамблю (напр., перша скрипка).  Словник іншомовних слів Мельничука
7. прима — При́ма, -ми; при́ми, прим  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. прима — ПРИ́МА, и, ж. 1. спец. Перший ступінь гами, а також основний тон тризвука. 2. спец. Інтервал у межах одного ступеня звукоряду. 3. спец.  Словник української мови в 11 томах