примирятися

примиря́тися

-яюся, -яєшся, недок., рідко, примиритися, -мирюся, -миришся, док.

1》 Переставати сердитися один на одного.

|| Переставати ворогувати з ким-небудь, встановлювати мир.

2》 Ставитися терпимо до кого-, чого-небудь.

3》 Усвідомивши необхідність чого-небудь, умиротворюватися, заспокоюватися.

|| у сполуч. зі сл. з собою. Припиняти внутрішню боротьбу.

Значення в інших словниках

1. примирятися — примиря́тися дієслово недоконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
2. примирятися — Миритися, помиритися, замирюватися, замиритися, позамирюватися, годитися, загоджуватися, загодитися, позагоджуватися, згоджуватися, згоджатися, згодитися, позгоджуватися, погоджуватися, погодитися, угоджуватися, угоджатися, угодитися, повгоджуватися  Словник чужослів Павло Штепа
3. примирятися — ПРИМИРЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок., рідко, ПРИМИРИ́ТИСЯ, мирю́ся, ми́ришся, док. 1. Переставати сердитися один на одного. [Дзвонариха:] Вже перед смертю тільки примирилися, та й то сестра Анна Дмитрівна перепросила вже (М.  Словник української мови у 20 томах
4. примирятися — МИРИ́ТИСЯ (припиняти сварки, суперечки, ворожнечу з кимсь), ПРИМИРЯ́ТИСЯ, ПРИМИ́РЮВАТИСЯ, ЗАМИРЯ́ТИСЯ, ЗМИРЯ́ТИСЯ, ПЕРЕПРО́ШУВАТИСЯ розм. (налагоджувати мирні взаємостосунки, укладати мир); ГОДИ́ТИСЯ розм., ПОГОДЖА́ТИСЯ розм.  Словник синонімів української мови
5. примирятися — ПРИМИРЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок., рідко, ПРИМИРИ́ТИСЯ, мирю́ся, ми́ришся, док. 1. Переставати сердитися один на одного. [Дзвонариха:] Вже перед смертю тільки примирилися, та й то сестра Анна Дмитрівна перепросила вже (Стар.. Вибр.  Словник української мови в 11 томах