примір

примі́р

-у, ч.

1》 розм., заст. Те саме, що приклад I.

2》 діал. Намір.

Значення в інших словниках

1. примір — примі́р іменник чоловічого роду примірювання рідко  Орфографічний словник української мови
2. примір — Примі́р. Приклад. Взаступстві голови повитав зібраних учеників пос[ол] Єр. Пігуляк теплою промовою, в котрій показав кількома ясними примірами, як далеко приводить праця (Б.  Українська літературна мова на Буковині
3. примір — 1. приклад 2. це помір  Словник чужослів Павло Штепа
4. примір — ПРИМІ́Р, у, ч., заст. Те саме, що при́клад¹. Тебе покарано для приміру, щоб другі бачили кару і боялись! (І. Карпенко-Карий).  Словник української мови у 20 томах
5. примір — ПРИМІ́Р, у, ч., розм., заст. Те саме, що при́клад¹ Колгоспний двір усякому двору примір (Укр.. присл.., 1955, 356); Заохотив мене до писательства також примір товариша Ісидора Пасічинського, котрий ще в нижчій гімназії почав друкувати свої вірші (Фр.  Словник української мови в 11 томах
6. примір — Примір, -ру м. 1) Намѣреніе. Я маю примір поїхати у ліс. Черк. у. 2) Примѣръ. О. 1861. V. 72.  Словник української мови Грінченка