принишклий

прини́шклий

-а, -е.

Дієприкм. акт. мин. ч. до принишкнути.

Значення в інших словниках

1. принишклий — прини́шклий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. принишклий — див. зляканий  Словник синонімів Вусика
3. принишклий — [приенишклией] м. (на) -лому/ -л'ім, мн. -л'і  Орфоепічний словник української мови
4. принишклий — ПРИНИ́ШКЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. до прини́шкнути. – Еге-е! – протяг він наче до себе, скинув з плеч рушницю й бахнув над головами принишклих втікачів (М. Коцюбинський); Вірця стояла принишкла, боялась слово вимовити, боялась поворухнутись (Л.  Словник української мови у 20 томах
5. принишклий — ПРИНИ́ШКЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до прини́шкнути. — Еге-е! — протяг він наче до себе, скинув з плеч рушницю й бахнув над головами принишклих втікачів (Коцюб.  Словник української мови в 11 томах