принишклий

прини́шклий

[при^енишкли^ей]

м. (на) -лому/ -л'ім, мн. -л'і

Значення в інших словниках

1. принишклий — прини́шклий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. принишклий — див. зляканий  Словник синонімів Вусика
3. принишклий — -а, -е. Дієприкм. акт. мин. ч. до принишкнути.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. принишклий — ПРИНИ́ШКЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. до прини́шкнути. – Еге-е! – протяг він наче до себе, скинув з плеч рушницю й бахнув над головами принишклих втікачів (М. Коцюбинський); Вірця стояла принишкла, боялась слово вимовити, боялась поворухнутись (Л.  Словник української мови у 20 томах
5. принишклий — ПРИНИ́ШКЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до прини́шкнути. — Еге-е! — протяг він наче до себе, скинув з плеч рушницю й бахнув над головами принишклих втікачів (Коцюб.  Словник української мови в 11 томах