принишклий

прини́шклий

[приенишклией]

м. (на) -лому/ -л'ім, мн. -л'і

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. принишклий — прини́шклий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. принишклий — див. зляканий Словник синонімів Вусика
  3. принишклий — -а, -е. Дієприкм. акт. мин. ч. до принишкнути. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. принишклий — ПРИНИ́ШКЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. до прини́шкнути. – Еге-е! – протяг він наче до себе, скинув з плеч рушницю й бахнув над головами принишклих втікачів (М. Коцюбинський); Вірця стояла принишкла, боялась слово вимовити, боялась поворухнутись (Л. Словник української мови у 20 томах
  5. принишклий — ПРИНИ́ШКЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до прини́шкнути. — Еге-е! — протяг він наче до себе, скинув з плеч рушницю й бахнув над головами принишклих втікачів (Коцюб. Словник української мови в 11 томах