принизливий

прини́зливий

[приенизлиевией]

м. (на) -вому/ -в'ім, мн. -в'і

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. принизливий — прини́зливий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. принизливий — (епітет) образливий, зневажливий; (вчинок) негідний, ганебний; (- становище) упосліджений. Словник синонімів Караванського
  3. принизливий — -а, -е. Який ображає гідність. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. принизливий — ПРИНИ́ЗЛИВИЙ, а, е. Який ображає гідність. Десь зверху падав з дзенькотом глухим .. Жебрацький гріш, мутне кружальце з міді, Принизливий, убогий гонорар, Який в ганьбі, в мовчанні, в зненавиді Приймав на бруку лондонський маляр (М. Словник української мови у 20 томах
  5. принизливий — ПРИНИ́ЗЛИВИЙ, а, е. Який ображає гідність. Принизлива професія рикші існує в Індії та в кількох інших східно-азіатських країнах відтоді, як там запанували колонізатори (Літ. Укр., 29.ХІ 1968, 4); Десь зверху падав з дзенькотом глухим.. Словник української мови в 11 томах