1. Орфоепічний словник української мови

принишкнути

прини́шкнути

[приенишкнутие]

-ну, -неиш; мин. -ишк, -ишкла і -нуў, -нула; нак. -кние, -кн'іт'

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. принишкнути — прини́шкнути дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. принишкнути — док., завмерти; причаїтися, затаїтися, затамувати подих; (- вітер) ущухнути; П. притихнути, осісти. Словник синонімів Караванського
  3. принишкнути — -ну, -неш, док. 1》 Перестати рухатися і видавати звуки; завмерти. || Намагаючись бути непоміченим, застигнути де-небудь; причаїтися. || Перестати віяти (про вітер). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. принишкнути — ПРИНИ́ШКНУТИ, ну, неш, док. 1. Перестати рухатися й видавати звуки; завмерти. Всі принишкли, і так тихо стало в покої, що чути було, як потріскують свічки на роялі (З. Тулуб); Щось підозріло зашелестіло в кущі глоду і поповзло. Словник української мови у 20 томах
  5. принишкнути — ЗАМОВКА́ТИ (припиняти розмову, спів і т. ін.; переставати видавати які-небудь звуки), ЗМОВКА́ТИ, УМОВКА́ТИ (ВМОВКА́ТИ), МО́ВКНУТИ, ЗАТИХА́ТИ, УТИХА́ТИ (ВТИХА́ТИ), СТИХА́ТИ, ПРИТИХА́ТИ, ПРИМОВКА́ТИ, СТИ́ШУВАТИСЯ, НИ́ШКНУТИ, НІМІ́ТИ підсил. Словник синонімів української мови
  6. принишкнути — Прини́шкнути, -кну, -кнеш; прини́шк, -шкла Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. принишкнути — ПРИНИ́ШКНУТИ, ну, неш, док. 1. Перестати рухатися і видавати звуки; завмерти. Всі принишкли, і так тихо стало в покої, що чути було, як потріскують свічки на роялі (Тулуб, В степу.., 1964, 480); Щось підозріло зашелестіло в кущі глоду і поповзло. Словник української мови в 11 томах