принциповий

принципо́вий

-а, -е.

1》 Стос. до основ, суті чого-небудь.

|| Стос. до загальних основних сторін чого-небудь.

2》 Який керується певними принципами у своїх думках і діях; безкомпромісний.

|| Непохитний у своєму ставленні до основ, суті чого-небудь.

|| Який виключає будь-які відхилення.

Значення в інших словниках

1. принциповий — принципо́вий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. принциповий — г. засадничий; (борець) послідовний, непохитний, безкомпромісний; сов. принципіяльний.  Словник синонімів Караванського
3. принциповий — див. чесний  Словник синонімів Вусика
4. принциповий — Засадничий  Словник чужослів Павло Штепа
5. принциповий — ПРИНЦИПО́ВИЙ, а, е. 1. Стос. до основ, суті чого-небудь. Виникла суперечка на принциповому ґрунті (С. Васильченко); Сувора, глибоко принципова і водночас доброзичлива й товариська критика П. Тичини справила велике враження на І. Микитенка (з газ.  Словник української мови у 20 томах
6. принциповий — принципо́вий 1. Пов’язаний з основним принципом. 2. Послідовний, той, хто суворо додержується принципів.  Словник іншомовних слів Мельничука
7. принциповий — ПРИНЦИПО́ВИЙ (який керується певними принципами у своїх думках і діях; який виключає будь-які відхилення), ПРИНЦИПІА́ЛЬНИЙ рідко, НЕПОХИ́ТНИЙ, БЕЗКОМПРОМІ́СНИЙ, НЕПРИМИРЕ́ННИЙ підсил., НЕПРИМИРИ́МИЙ підсил. рідко.  Словник синонімів української мови
8. принциповий — Принципо́вий, -ва, -ве  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
9. принциповий — ПРИНЦИПО́ВИЙ, а, е. 1. Стос. до основ, суті чого-небудь. Виникла суперечка на принциповому грунті (Вас., І, 1959, 157); Ми не зустрічаємо справді серйозних, принципових статей про дитячу літературу (Донч.  Словник української мови в 11 томах