принциповий
ПРИНЦИПО́ВИЙ, а, е.
1. Стос. до основ, суті чого-небудь.
Виникла суперечка на принциповому ґрунті (С. Васильченко);
Сувора, глибоко принципова і водночас доброзичлива й товариська критика П. Тичини справила велике враження на І. Микитенка (з газ.);
Принципове значення має поступове зниження артеріального тиску до робочого рівня (з наук. літ.).
2. Який керується певними принципами у своїх думках і діях; безкомпромісний.
Він може бути .. іноді занадто принциповим, а іноді просто безпорадним, як дитина (Григорій Тютюнник);
Розважний, солідний, років за сорок, він мав у підлеглих і в начальства значний авторитет як знавець своєї справи та ще як людина суворо принципова (О. Гончар);
Ніні подобався трохи вайлуватий, не так-то й сміливий, але відвертий і принциповий юнак (С. Добровольський);
// Непохитний у своєму ставленні до основ, суті чого-небудь.
Є в мене .. деякі зауваження, деякі сумніви з приводу окремих місць перекладу [“Енеїди” І. Котляревського]. Будучи принциповим супротивником того методу, який визначають досить незграбним терміном “буквалізм”, я все ж не можу не навести кілька прикладів порушення стилю й характеру оригіналу (М. Рильський);
– Пан Налбандов виявився принциповим прихильником великого землеволодіння. – Вигнати Налбандова. Завтра ж поповнити комісію мужиками! (О. Гончар);
// Який виключає будь-які відхилення.
Принципова точність.
Словник української мови (СУМ-20)