припинатися

припина́тися

-аюся, -аєшся, недок., припнутися, прип'ястися і прип'ятися, -пнуся, -пнешся, док.

1》 Прив'язувати себе до чого-небудь.

2》 Притулятися міцно до кого-, чого-небудь; приставати, чіплятися.

|| Бути причепленим, прикріпленим до чогось.

|| перен., розм. Приставати з чим-небудь до когось.

Значення в інших словниках

1. припинатися — припина́тися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. припинатися — ПРИПИНА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ПРИПНУ́ТИСЯ, ПРИП'ЯСТИ́СЯ, ПРИП'Я́ТИСЯ, пну́ся, пне́шся, док. 1. Прив'язувати себе до чого-небудь. 2. Притулятися міцно до кого-, чого-небудь; приставати, чіплятися.  Словник української мови у 20 томах
3. припинатися — ПРИТУЛИ́ТИСЯ (стати, сісти, лягти, обпираючись об когось, щось або схиляючись до когось, чогось), ПРИГОРНУ́ТИСЯ, ПРИСУ́НУТИСЯ, ПРИТИ́СНУТИСЯ, ПРИНИ́КНУТИ, ПРИПА́СТИ, ПРИЛЯГТИ́, ПРИКЛА́СТИСЯ, ПРИЛОЖИ́ТИСЯ розм., ПІДГОРНУ́ТИСЯ розм., ПРИТКНУ́ТИСЯ розм.  Словник синонімів української мови
4. припинатися — ПРИПИНА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ПРИПНУ́ТИСЯ, ПРИП’ЯСТИ́СЯ і ПРИП’Я́ТИСЯ, пну́ся, пне́шся, док. 1. Прив’язувати себе до чого-небудь. 2. Притулятися міцно до кого-, чого-небудь; приставати, чіплятися.  Словник української мови в 11 томах