припір припі́р -пору, ч., діал. Частина шиї у вола, в яку впирається ярмо. Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках припір — Припір, -по́ру м. Часть шеи у вода, о которую упирается ярмо. Волч. у. Мнж. 181. Словник української мови Грінченка