припін
припі́н
-пону, ч., розм.
1》 Мотузок, ремінь, ланцюг і т. ін., яким прив'язують кого-, що-небудь.
2》 перен. Перепона.
Великий тлумачний словник сучасної української мовиприпі́н
-пону, ч., розм.
1》 Мотузок, ремінь, ланцюг і т. ін., яким прив'язують кого-, що-небудь.
2》 перен. Перепона.
Великий тлумачний словник сучасної української мови