Великий тлумачний словник сучасної мови

приревнувати

приревнува́ти

-ую, -уєш, док., перех., до кого і без додатка.

Відчути ревнощі; виявити почуття ревнощів.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. приревнувати — приревнува́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. приревнувати — ПРИРЕВНУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., кого, до кого і без дод. Відчути ревнощі; виявити почуття ревнощів. Уразила [Марина] її, коли приревнувала свого чоловіка до неї (Панас Мирний); [Шклянка:] Іди вже, бо он Рахваїл вертається сюди.  Словник української мови у 20 томах
  3. приревнувати — ПРИРЕВНУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех., до кого і без додатка. Відчути ревнощі; виявити почуття ревнощів. До такої хіба не приревнуєш? Ходить, як пава, як царівна! (Руд.  Словник української мови в 11 томах