Великий тлумачний словник сучасної мови

присмучений

присму́чений

-а, -е.

1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до присмутити.

2》 у знач. прикм. Смутний, невеселий.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. присмучений — присму́чений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
  2. присмучений — див. сумний  Словник синонімів Вусика
  3. присмучений — ПРИСМУ́ЧЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до присмути́ти. Невеселою бралась за овечу купіль тільки Тоня, вона з дому вернулась чимось присмучена, навіть заплакана (О. Гончар); * Образно.  Словник української мови у 20 томах
  4. присмучений — ПРИСМУ́ЧЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до присмути́ти. Невеселою бралась за овечу купіль тільки Тоня, вона з дому вернулась чимось присмучена, навіть заплакана (Гончар, Тронка, 1963, 323); *Образно.  Словник української мови в 11 томах