пристиджений

присти́джений

-а, -е, розм.

Дієприкм. пас. мин. ч. до пристидити.

Значення в інших словниках

1. пристиджений — присти́джений дієприкметник розм.  Орфографічний словник української мови
2. пристиджений — див. засоромшений  Словник синонімів Вусика
3. пристиджений — ПРИСТИ́ДЖЕНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. до пристиди́ти. Пристиджені його вельможі На йолопів були погожі, Ніхто з уст пари не пустив (І. Котляревський); – От їм теж, мабуть, цікаво, а не питають, поки сам не скажу.  Словник української мови у 20 томах
4. пристиджений — ПРИСТИ́ДЖЕНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до пристиди́ти. Пристиджені його вельможі На йолопів були погожі, Ніхто з уст пари не пустив (Котл., І, 1952, 186); — От їм теж, мабуть, цікаво, а не питають, поки сам не скажу.  Словник української мови в 11 томах