присягатися

присяга́тися

-аюся, -аєшся, недок., присягнутися і присягтися, -гнуся, -гнешся; мин. ч. присягнувся, -нулася, -нулося і присягся, -лася, -лося; док., розм.

1》 Твердо обіцяти кому-небудь здійснити щось, підкріплюючи обіцянку якою-небудь клятвою; клястися.

|| Переконувати, запевняти кого-небудь у правдивості чогось.

|| Давати присягу вірності в коханні, в подружньому житті.

Присягатися собі — приймати яке-небудь тверде рішення; давати собі слово у чомусь.

2》 Те саме, що присягати 1).

Значення в інших словниках

1. присягатися — присяга́тися дієслово недоконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. присягатися — Давати <�складати, приносити, приймати> присягу, ставати під присягу; божитися, свідчитися Богом; (на хрест) цілувати хрест, присягатися на хресті; (не робити) зарікатися, складати зарік; (давати обіт) обітувати, обіцяти, з. заклинатися; (з нст. що) запевняти; ЖМ. вінчати; заприсягати|ся|.  Словник синонімів Караванського
3. присягатися — див. обіцяти  Словник синонімів Вусика
4. присягатися — ПРИСЯГА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ПРИСЯГНУ́ТИСЯ, ПРИСЯГТИ́СЯ, гну́ся, гне́шся; мин. ч. присягну́вся, ну́лася, лося і прися́гся, ла́ся, ло́ся; док., розм. 1. Твердо обіцяти кому-небудь здійснити щось, підкріплюючи обіцянку якою-небудь клятвою; клястися.  Словник української мови у 20 томах
5. присягатися — ЗАРЕКТИ́СЯ (дати собі слово, обіцянку не робити чогось), ЗАКА́ЯТИСЯ, ЗАКЛЯ́СТИ́СЯ розм., СПОКА́ЯТИСЯ заст. — Док.: заріка́тися, зака́юватися. Кілько сот разів він зарікався забути її, не думати про неї, вирвати її з серця (І.  Словник синонімів української мови
6. присягатися — ПРИСЯГА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ПРИСЯГНУ́ТИСЯ і ПРИСЯГТИ́СЯ, гну́ся, гне́шся; мин. ч. присягну́вся, ну́лася, лося і прися́гся, ла́ся, ло́ся; док., розм.  Словник української мови в 11 томах