притоптувати

прито́птувати

-ую, -уєш, недок., притоптати, -топчу, -топчеш, док., перех.

1》 Топчучи ногами, утрамбовувати що-небудь.

|| Натискуючи (пальцем, рукою) по поверхні чогось сипкого, ущільнювати, спресовувати його.

|| Притискуючи щось сипке, покривати ним поверхню чого-небудь.

|| Наступаючи ногами, приминати що-небудь. Притоптувати трави.

|| Наступаючи ногою (ногами), гасити що-небудь. Притоптати цигарку.

|| перев. док. Придавити або роздавити кого-, що-небудь (ногою, ногами). Притоптати черв'яка.

|| тільки док. Стерти внаслідок тривалого користування. Притоптати каблуки.

2》 тільки док., перен., розм. Силою своєї влади, свого впливу і т. ін. пригнітити або принизити кого-небудь.

3》 тільки недок., чим і без додатка. Те саме, що притупувати.

Значення в інших словниках

1. притоптувати — прито́птувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. притоптувати — ПРИТО́ПТУВАТИ, ую, уєш, недок. ПРИТОПТА́ТИ, топчу́, то́пчеш, док., кого, що. 1. Топчучи ногами, утрамбовувати що-небудь. Дівчина, вискочивши з кабіни, притоптувала ґрунт чобітками (С.  Словник української мови у 20 томах
3. притоптувати — ГАСИ́ТИ (припиняти горіння, світіння чого-небудь), ЗАГА́ШУВАТИ, ЗАГАША́ТИ, ЗГАША́ТИ, ПОГАША́ТИ, ПРИГА́ШУВАТИ, ПРИГАША́ТИ, УГАША́ТИ (ВГАША́ТИ), ТУШИ́ТИ, ПРИТУ́ШУВАТИ розм.  Словник синонімів української мови
4. притоптувати — ПРИТО́ПТУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРИТОПТА́ТИ, топчу́, то́пчеш, док., перех. 1. Топчучи ногами, утрамбовувати що-небудь. Дівчина, вискочивши з кабіни, притоптувала грунт чобітками (Жур., Вечір..  Словник української мови в 11 томах
5. притоптувати — Притоптувати, -тую, -єш сов. в. притоптати, -пчу, -чеш, гл. 1) Притаптывать, притоптать. Барвінок хрещатий притоптаний коло тину засихає-в'яне. Шевч. 507. Поховала, загребала, ще й ногою притоптала. Чуб. V. 1154.  Словник української мови Грінченка