притухати
притуха́ти
I -ає, недок., притухнути і розм. притухти, -хне, док.
1》 Поступово тухнути, переставати горіти, світитися.
|| Поступово переставати сяяти, блищати, світитися (про зорі, очі і т. ін.).
2》 перен. Зменшуватися, послаблюватись у своєму вияві (про гнів, обурення); поступово зникати.
|| Поступово заспокоюватися.
II -ає, недок., притухнути і розм. притухти, -хне, док.
Починати тухнути, псуватися (про харчові продукти).
Великий тлумачний словник сучасної української мови