Значення в інших словниках
-
прихильниця —
прихи́льниця іменник жіночого роду, істота
Орфографічний словник української мови
-
прихильниця —
ПРИХИ́ЛЬНИЦЯ, і, ж. Жін. до прихи́льник. Він почав заздрівати [помічати], що жінка й небога великі прихильниці козаків (І. Нечуй-Левицький); Міріам повагом переходить майдан.
Словник української мови у 20 томах
-
прихильниця —
Прихи́льниця, -ці; -ниці, -ниць
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
прихильниця —
ПРИХИ́ЛЬНИЦЯ, і, ж. Жін. до прихи́льник. Він почав заздрівати [помічати], що жінка й небога великі прихильниці козаків (Н.-Лев., VII, 1966, 103); Міріам повагом переходить майдан. Назустріч їй Йоганна, одна з прихильниць Мессії (Л. Укр.
Словник української мови в 11 томах