прихильно

прихи́льно

Присл. до прихильний 1), 2).

Значення в інших словниках

1. прихильно — прихи́льно прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. прихильно — ПРИХИ́ЛЬНО. Присл. до прихи́льний 1, 2. Режисер, я бачу, починає ставитись до мене прихильно (Ю. Яновський); Тільки тепер зрозумів, як йому кортіло, щоб пані Бровко поставилась до його заручин прихильно (Ірина Вільде)...  Словник української мови у 20 томах
3. прихильно — Прихи́льно, присл.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. прихильно — ПРИХИ́ЛЬНО. Присл. до прихи́льний 1, 2. Режисер, я бачу, починає ставитись до мене прихильно (Ю. Янов., II, 1958, 25); Тільки тепер зрозумів, як йому кортіло, щоб пані Бровко поставилась до його заручин прихильно (Вільде, Сестри..  Словник української мови в 11 томах
5. прихильно — Прихильно нар. Благосклонно.  Словник української мови Грінченка