прихильно

ПРИХИ́ЛЬНО.

Присл. до прихи́льний 1, 2.

Режисер, я бачу, починає ставитись до мене прихильно (Ю. Яновський);

Тільки тепер зрозумів, як йому кортіло, щоб пані Бровко поставилась до його заручин прихильно (Ірина Вільде);

Князь Єремія пригубив чарку і став прихильніше поглядати на пишно убраних гостей (І. Нечуй-Левицький);

І тут і там – кущі калини, Прихильно маківка кива (П. Грабовський).

Значення в інших словниках

1. прихильно — прихи́льно прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. прихильно — Присл. до прихильний 1), 2).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. прихильно — Прихи́льно, присл.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. прихильно — ПРИХИ́ЛЬНО. Присл. до прихи́льний 1, 2. Режисер, я бачу, починає ставитись до мене прихильно (Ю. Янов., II, 1958, 25); Тільки тепер зрозумів, як йому кортіло, щоб пані Бровко поставилась до його заручин прихильно (Вільде, Сестри..  Словник української мови в 11 томах
5. прихильно — Прихильно нар. Благосклонно.  Словник української мови Грінченка