Великий тлумачний словник сучасної мови

приятельський

при́ятельський

-а, -е.

Прикм. до приятель.

|| Власт. приятелям, друзям.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. приятельський — при́ятельський прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. приятельський — ПРИ́ЯТЕЛЬСЬКИЙ, а, е. Прикм. до при́ятель. На вічну пам'ять листочкові, спаленому приятельською рукою в непевні часи [заголовок] (Леся Українка); [Ярчук:] Микола Андронович велів передати вам цей лист і свій приятельський привіт (І. Микитенко); // Власт.  Словник української мови у 20 томах
  3. приятельський — ДРУ́ЖНІЙ (про ставлення, відносини тощо), БРАТЕ́РСЬКИЙ, БРА́ТНІЙ, БРАТЕ́РНІЙ рідше, БРА́ТСЬКИЙ рідше, ПРИ́ЯТЕЛЬСЬКИЙ, ПРИ́ЯЗНИЙ, ТОВАРИ́СЬКИЙ, ЛА́ГІДНИЙ, ДРУЖЕЛЮ́БНИЙ, ЗЛА́ГІДНИЙ розм.; МИ́РНИЙ, ДОБРОСУСІ́ДСЬКИЙ (між сусідами, країнами).  Словник синонімів української мови
  4. приятельський — При́ятельський, -ка, -ке  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. приятельський — ПРИ́ЯТЕЛЬСЬКИЙ, а, е. Прикм. до при́ятель. На вічну пам’ять листочкові, спаленому приятельською рукою в непевні часи [заголовок] (Л. Укр., І, 1951, 125); [Ярчук:] Микола Андронович велів передати вам цей лист і свій приятельський привіт (Мик.  Словник української мови в 11 томах
  6. приятельський — Приятельський, -а, -е Пріятельскій, дружескій.  Словник української мови Грінченка