приятельський
ПРИ́ЯТЕЛЬСЬКИЙ, а, е.
Прикм. до при́ятель.
На вічну пам'ять листочкові, спаленому приятельською рукою в непевні часи [заголовок] (Леся Українка);
[Ярчук:] Микола Андронович велів передати вам цей лист і свій приятельський привіт (І. Микитенко);
// Власт. приятелям, друзям.
З газдинею зав'язалися у Марусі щирі, приятельські відносини [стосунки] (Г. Хоткевич);
Запанував той поблажливий приятельський тон, що буває не між близькими, зате давніми знайомими (Ю. Шовкопляс).
Словник української мови (СУМ-20)