приятелювання
ПРИЯТЕЛЮВА́ННЯ, я, с.
Дія за знач. приятелюва́ти.
З початку подружнього життя з Гордієм вона могла б сказати йому все про Демида, але не сказала, бо боялась пошкодити їх приятелюванню (Б. Грінченко);
Прекрасні й неповторні часи перших вражень студентського життя, зав'язування знайомств, приятелювання, дружби! (Іван Ле).
Словник української мови (СУМ-20)