приятелювання —
приятелюва́ння іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
приятелювання —
-я, с. Дія за знач. приятелювати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
приятелювання —
ПРИЯТЕЛЮВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. приятелюва́ти. З початку подружнього життя з Гордієм вона могла б сказати йому все про Демида, але не сказала, бо боялась пошкодити їх приятелюванню (Б.
Словник української мови у 20 томах
приятелювання —
ДРУ́ЖБА (відносини, побудовані на взаємній прив'язаності, спільності інтересів, поглядів), БРА́ТСТВО, БРАТЕ́РСТВО, ТОВАРИШУВА́ННЯ, ТОВАРИ́СТВО, ПРИЯТЕЛЮВА́ННЯ, ПРИ́ЯТЕЛЬСТВО, ПРИ́ЯЗНЬ, ПОБРАТИ́МСТВО, БРАТА́ННЯ (вияв дружніх почуттів); ПРИЯТЕЛІ́ЗМ жарт.
Словник синонімів української мови
приятелювання —
ПРИЯТЕЛЮВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. приятелюва́ти. З початку подружнього життя з Гордієм вона могла б сказати йому все про Демида, але не сказала, бо боялась пошкодити їх приятелюванню (Гр.
Словник української мови в 11 томах