приятелювання

ПРИЯТЕЛЮВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. приятелюва́ти.

З початку подружнього життя з Гордієм вона могла б сказати йому все про Демида, але не сказала, бо боялась пошкодити їх приятелюванню (Гр., II, 1963, 88);

Прекрасні й неповторні часи перших вражень студентського життя, зав’язування знайомств, приятелювання, дружби! (Ле, Право.., 1957, 90).

Значення в інших словниках

1. приятелювання — приятелюва́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. приятелювання — -я, с. Дія за знач. приятелювати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. приятелювання — ПРИЯТЕЛЮВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. приятелюва́ти. З початку подружнього життя з Гордієм вона могла б сказати йому все про Демида, але не сказала, бо боялась пошкодити їх приятелюванню (Б.  Словник української мови у 20 томах
4. приятелювання — ДРУ́ЖБА (відносини, побудовані на взаємній прив'язаності, спільності інтересів, поглядів), БРА́ТСТВО, БРАТЕ́РСТВО, ТОВАРИШУВА́ННЯ, ТОВАРИ́СТВО, ПРИЯТЕЛЮВА́ННЯ, ПРИ́ЯТЕЛЬСТВО, ПРИ́ЯЗНЬ, ПОБРАТИ́МСТВО, БРАТА́ННЯ (вияв дружніх почуттів); ПРИЯТЕЛІ́ЗМ жарт.  Словник синонімів української мови
5. приятелювання — Приятелюва́ння, -ння, -нню  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)