Орфографічний словник української мови

приятелювання

приятелюва́ння

іменник середнього роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. приятелювання — -я, с. Дія за знач. приятелювати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. приятелювання — ПРИЯТЕЛЮВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. приятелюва́ти. З початку подружнього життя з Гордієм вона могла б сказати йому все про Демида, але не сказала, бо боялась пошкодити їх приятелюванню (Б.  Словник української мови у 20 томах
  3. приятелювання — ДРУ́ЖБА (відносини, побудовані на взаємній прив'язаності, спільності інтересів, поглядів), БРА́ТСТВО, БРАТЕ́РСТВО, ТОВАРИШУВА́ННЯ, ТОВАРИ́СТВО, ПРИЯТЕЛЮВА́ННЯ, ПРИ́ЯТЕЛЬСТВО, ПРИ́ЯЗНЬ, ПОБРАТИ́МСТВО, БРАТА́ННЯ (вияв дружніх почуттів); ПРИЯТЕЛІ́ЗМ жарт.  Словник синонімів української мови
  4. приятелювання — Приятелюва́ння, -ння, -нню  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. приятелювання — ПРИЯТЕЛЮВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. приятелюва́ти. З початку подружнього життя з Гордієм вона могла б сказати йому все про Демида, але не сказала, бо боялась пошкодити їх приятелюванню (Гр.  Словник української мови в 11 томах