Великий тлумачний словник сучасної мови

проблищати

проблища́ти

ить.

Док. до блищати.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. проблищати — проблища́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. проблищати — ПРОБЛИЩА́ТИ, щи́ть. Док. до блища́ти. * Образно. Проблищали, як ті крапельки роси, й пролетіли, наче вітер, ті часи (Я. Щоголів).  Словник української мови у 20 томах
  3. проблищати — ПРОБЛИЩА́ТИ, щи́ть. Док. до блища́ти. *Образно. Проблищали, як ті крапельки роси, й пролетіли, наче вітер, ті часи (Щог., Поезії, 1958, 421).  Словник української мови в 11 томах