блищати
блища́ти
-щу, -щиш, недок.
1》 чим і без додатка. Світитися яскравим світлом; сяяти.
|| Давати блиск, бути блискучим.
|| Вирізнятися білизною, блиском (про очі, зуби, тіло); біліти; лисніти.
2》 перен. Вражати зовнішнім блиском, пишністю.
Великий тлумачний словник сучасної української мови