блищати
Блища́ти, -щу́, -щи́ш
гл. Блестѣть. Що не вітроньки шумлять, ні водоньки блищать. Чуб. V. 852.
Словник української мови ГрінченкаБлища́ти, -щу́, -щи́ш
гл. Блестѣть. Що не вітроньки шумлять, ні водоньки блищать. Чуб. V. 852.
Словник української мови Грінченка