проблищати

ПРОБЛИЩА́ТИ, щи́ть. Док. до блища́ти.

*Образно. Проблищали, як ті крапельки роси, й пролетіли, наче вітер, ті часи (Щог., Поезії, 1958, 421).

Значення в інших словниках

1. проблищати — проблища́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. проблищати — -щить. Док. до блищати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. проблищати — ПРОБЛИЩА́ТИ, щи́ть. Док. до блища́ти. * Образно. Проблищали, як ті крапельки роси, й пролетіли, наче вітер, ті часи (Я. Щоголів).  Словник української мови у 20 томах