Великий тлумачний словник сучасної мови

пробоєць

пробо́єць

-ойця, ч., діал.

Пробій (у 3 знач.).

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. пробоєць — пробо́єць іменник чоловічого роду пробій діал.  Орфографічний словник української мови
  2. пробоєць — ПРОБО́ЄЦЬ, о́йця, ч., діал. Пробій (у 3 знач.). Замість хвіртки – товста дротина. З одного боку вона закріплена наглухо у пробойці, з другого, як крюк, защіпається у другий, вільний пробоєць (І. Сенченко).  Словник української мови у 20 томах
  3. пробоєць — ПРОБО́ЄЦЬ, о́йця, ч., діал. Пробій (у 3 знач.). Замість хвіртки — товста дротина. З одного боку вона закріплена наглухо у пробойці, з другого, як крюк, защіпається у другий, вільний пробоєць (Сенч., Опов., 1959, 166).  Словник української мови в 11 томах
  4. пробоєць — Пробоєць, -йця м. Пробойникъ. Херс. у.  Словник української мови Грінченка