пробоєць

ПРОБО́ЄЦЬ, о́йця, ч., діал.

Пробій (у 3 знач.).

Замість хвіртки – товста дротина. З одного боку вона закріплена наглухо у пробойці, з другого, як крюк, защіпається у другий, вільний пробоєць (І. Сенченко).

Значення в інших словниках

1. пробоєць — пробо́єць іменник чоловічого роду пробій діал.  Орфографічний словник української мови
2. пробоєць — -ойця, ч., діал. Пробій (у 3 знач.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. пробоєць — ПРОБО́ЄЦЬ, о́йця, ч., діал. Пробій (у 3 знач.). Замість хвіртки — товста дротина. З одного боку вона закріплена наглухо у пробойці, з другого, як крюк, защіпається у другий, вільний пробоєць (Сенч., Опов., 1959, 166).  Словник української мови в 11 томах
4. пробоєць — Пробоєць, -йця м. Пробойникъ. Херс. у.  Словник української мови Грінченка