пробурений

пробу́рений

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до пробурити.

|| пробурено, безос. присудк. сл.

Значення в інших словниках

1. пробурений — пробу́рений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. пробурений — ПРОБУ́РЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до пробури́ти. Серію потужних зарядів уже закладено в моноліт, у щойно пробурені шпури (О. Гончар); // пробу́рено, безос. пред. Протягом 1886 –1938 рр. у Прикарпатті було пробурено понад 5 тис. свердловин (з наук. літ.).  Словник української мови у 20 томах
3. пробурений — ПРОБУ́РЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до пробури́ти. Серію потужних зарядів уже закладено в моноліт, у щойно пробурені шпури (Гончар, Циклон, 1970, 5); // пробу́рено, безос. присудк. сл. Протягом 1886 — 1938 рр. у Прикарпатті було пробурено понад 5 тис. свердловин (Нафта.., 1957, 14).  Словник української мови в 11 томах