Великий тлумачний словник сучасної мови

пробурити

пробури́ти

див. пробурювати.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. пробурити — пробури́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. пробурити — ПРОБУРИ́ТИ див. пробу́рювати.  Словник української мови у 20 томах
  3. пробурити — СВЕРДЛИ́ТИ (робити свердлом заглибину, отвір), СВЕРДЛУВА́ТИ, ПРОСВЕ́РДЛЮВАТИ, ВИСВЕ́РДЛЮВАТИ, ВИВІ́РЧУВАТИ, ВЕРТІ́ТИ, БУРИ́ТИ (буром — звичайно ґрунт, гірську породу). — Док.: просвердли́ти, ви́свердлити, ви́вертіти, пробурити.  Словник синонімів української мови
  4. пробурити — ПРОБУРИ́ТИ див. пробу́рювати.  Словник української мови в 11 томах