проволокита

проволоки́та

-и, ж., фольк.

Бродяжництво, вештання.

Значення в інших словниках

1. проволокита — ПРОВОЛОКИ́ТА, и, ж., заст. Бродяжництво; вештання, мандрування. Як пустить Бог Микиту на проволокиту, то абиде умре (Номис).  Словник української мови у 20 томах
2. проволокита — Проволоки́та, -ти ж. Бродяжничество, шлянье. Як пустить Бог Микиту на проволокиту, то аби де умре. Ном. № 2120.  Словник української мови Грінченка