проволокита
проволоки́та
-и, ж., фольк.
Бродяжництво, вештання.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- проволокита — ПРОВОЛОКИ́ТА, и, ж., заст. Бродяжництво; вештання, мандрування. Як пустить Бог Микиту на проволокиту, то абиде умре (Номис). Словник української мови у 20 томах
- проволокита — Проволоки́та, -ти ж. Бродяжничество, шлянье. Як пустить Бог Микиту на проволокиту, то аби де умре. Ном. № 2120. Словник української мови Грінченка