проволокита

проволоки́та

-и, ж., фольк.

Бродяжництво, вештання.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. проволокита — ПРОВОЛОКИ́ТА, и, ж., заст. Бродяжництво; вештання, мандрування. Як пустить Бог Микиту на проволокиту, то абиде умре (Номис). Словник української мови у 20 томах
  2. проволокита — Проволоки́та, -ти ж. Бродяжничество, шлянье. Як пустить Бог Микиту на проволокиту, то аби де умре. Ном. № 2120. Словник української мови Грінченка