1. Словник української мови Грінченка

проволокита

Проволоки́та, -ти

ж. Бродяжничество, шлянье. Як пустить Бог Микиту на проволокиту, то аби де умре. Ном. № 2120.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. проволокита — -и, ж., фольк. Бродяжництво, вештання. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. проволокита — ПРОВОЛОКИ́ТА, и, ж., заст. Бродяжництво; вештання, мандрування. Як пустить Бог Микиту на проволокиту, то абиде умре (Номис). Словник української мови у 20 томах