проворний
прово́рний
-а, -е.
1》 Швидкий і вправний у роботі (про людину); меткий.
|| на що, до чого. Який має певну схильність; охочий до чого-небудь.
|| Який діє спритно, швидко, вправно в руках людини (про знаряддя праці).
|| Який характеризується спритністю, моторністю, жвавістю і т. ін.
2》 Надто рухливий, прудкий (про тварин).
Великий тлумачний словник сучасної української мови