Великий тлумачний словник сучасної мови

проворно

прово́рно

Присл. до проворний.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. проворно — прово́рно прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
  2. проворно — ПРОВО́РНО. Присл. до прово́рний. Нимидора поралась в чужій хаті проворно (І. Нечуй-Левицький); Отець Миколай проворно оглянувся навкруги (М. Стельмах); Проворно ходить біля них [чумаків] рожеволиця шинкарка, нарізаючи скиби хліба, розставляючи пляшки (С.  Словник української мови у 20 томах
  3. проворно — ПРОВО́РНО. Присл. до прово́рний. Нимидора поралась в чужій хаті проворно (Н.-Лев., II, 1956, 183); Отець Миколай проворно оглянувся навкруги (Стельмах, І, 1962, 486); Проворно ходить біля них [чумаків] рожеволиця шинкарка, нарізаючи скиби хліба...  Словник української мови в 11 томах
  4. проворно — Проворно нар. Проворно, быстро.  Словник української мови Грінченка