проворно —
Присл. до проворний.
Великий тлумачний словник сучасної мови
проворно —
ПРОВО́РНО. Присл. до прово́рний. Нимидора поралась в чужій хаті проворно (І. Нечуй-Левицький); Отець Миколай проворно оглянувся навкруги (М. Стельмах); Проворно ходить біля них [чумаків] рожеволиця шинкарка, нарізаючи скиби хліба, розставляючи пляшки (С.
Словник української мови у 20 томах
проворно —
ПРОВО́РНО. Присл. до прово́рний. Нимидора поралась в чужій хаті проворно (Н.-Лев., II, 1956, 183); Отець Миколай проворно оглянувся навкруги (Стельмах, І, 1962, 486); Проворно ходить біля них [чумаків] рожеволиця шинкарка, нарізаючи скиби хліба...
Словник української мови в 11 томах
проворно —
Проворно нар. Проворно, быстро.
Словник української мови Грінченка