Значення в інших словниках
-
провікувати —
провікува́ти дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
-
провікувати —
ПРОВІКУВА́ТИ, у́ю, у́єш. Док. до вікува́ти.
Словник української мови у 20 томах
-
провікувати —
ПРОВІКУВА́ТИ, у́ю, у́єш. Док. до вікува́ти.
Словник української мови в 11 томах
-
провікувати —
Провікува́ти, -ку́ю, -єш гл. Прожить жизнь. Сама свій вік провікує. Зміев. у.
Словник української мови Грінченка